Національна філармонія України

Будівлю на Володимирському узвозі звели 1882 року за проєктом архітектора Володимира Ніколаєва як Будинок Купецького зібрання — тут влаштовували бали, благодійні вечори й музичні заходи ще до революції. Філармонія розмістилась у цих стінах з 1944 року, а статус "національної" отримала 1994-го. Головний зал — Колонний зал імені Миколи Лисенка, названий на честь композитора 1962 року й відреставрований у 1994–1996 роках.

Сьогодні це головна академічна концертна зала Києва: симфонічна, камерна й хорова музика, постійні абонементні серії. Саме сюди варто йти за класичним, зваженим концертним досвідом без експериментів із форматом.

Окрім Колонного залу, філармонія регулярно проводить камерні вечори у Музичному фоє — просторому вестибюлі на першому поверсі, прямо під залом, зведеному разом з усією будівлею ще 1882 року. Приміщення перекрите балковою стелею на тонких чавунних колонах і оздоблене аркадою по периметру; спершу тут була їдальня та буфет Купецького зібрання, а поряд групувалися більярдна, бібліотека та ігрові кімнати. Знаменитої акустики Колонного залу тут немає, зате є набагато ближчий контакт виконавця з публікою — у цьому історичному просторі проходять камерні й етнопрограми на кшталт "На орнаменті Сходу".